Управлінський облік та його відмінності від бухгалтерського

На даний час у більшості розвинених країн існує два основних види обліку: бухгалтерський (який включає в себе податковий) та управлінський (або фінансовий). Хоча обидва обліки мають пряме відношення до фінансів прідприємств, цілі в них дещо відрізняються так само як і методи їх досягнення. Наведена стаття покликана розкрити поняття управлінського обліку та його відмінності бухгалткрського обліку шляхом порівняння цілей та методів. Спочатку про класику, тобто про бухоблік 🙂

Бухгалтерський облік, його цілі та методи

Бухгалтерський облік — це систематичний процес реєстрації, аналізу, інтерпретації та подання фінансової інформації про діяльність організації. Він служить основою для прийняття економічних рішень та забезпечує достовірність і прозорість фінансової інформації для різних зацікавлених сторін.

Правила ведення бухобліку забезпечуються та чітко регулюється різноманітними нормативними актами та стандартами, в Україні серед основних регулюючих актів можна зазначити:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
2. Національні стандарти бухгалтерського обліку (П(С)БО).
3. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ).
4. Нормативні акти і Постанови Державні органів влади, що регламентують певні аспекти бухгалтерського обліку, такі як порядок обліку податків, звітність тощо.

Головні цілі впровадження і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві:

1. Забезпечення точного і детального обліку всіх фінансових операцій і транзакцій, що здійснюються організацією.
2. Забезпечення повного і всебічного контролю фінансового стану організації.
3. Забезпечення звітності для внутрішнього та зовнішнього використання.

Основні методи бухгалтерського обліку включають:

1. Подвійний (двосторонній) облік. Це основний метод бухгалтерського обліку, який передбачає запис кожної фінансової операції одночасно в двійку: дебет (збільшення активів або зменшення зобов'язань) і кредит (збільшення зобов'язань або зменшення активів). Цей метод дозволяє забезпечити баланс в бухгалтерській системі.
2. Касовий метод. Використовується для фіксації доходів і витрат в момент фактичного отримання або витрати грошей. Таким чином, операції реєструються на основі касових потоків.
3. Акруальний метод. Цей метод ґрунтується на фіксації доходів і витрат в той час, коли вони виникають, незалежно від того, чи вже отримано гроші чи ні. Цей метод надає більш точний образ фінансового стану підприємства в порівнянні з касовим методом.
4. Консолідований облік. Використовується для об'єднання фінансових даних з різних підрозділів або компаній, які є частинами однієї організації або групи.
5. Бюджетний облік. Використовується для планування та контролю за витратами та доходами на основі бюджетів, які зазвичай розробляються на річну або іншу періоди.

Перелічені методи можуть використовуватися в поєднанні один з одним в залежності від потреб і специфіки діяльності підприємства. Кожен з них має свої переваги та підходить для різних аспектів обліку фінансів та управління ресурсами підприємства.

Бухгалтерський облік будується на використанні бухгалтерських рахунків. Це дозволяє складати баланси, розробляти бізнес плани, виводити показники ліквідністі, надійності, ефективності використання активів, інше.

Важливо зазначити, що складний та комплексинй бухгалтерський облік потрібен не кожному бізнесу. Наприклад, малому бізнесу (як правило ФОПам) на єдиній системі оподаткування дозволено вести бухгалтерській та податковий обліки у спрощенному вигляді, що є плюсом з точки зору заощадження витрат та мінусом з точки зору отримання повноцінної картини ефективності бізнесу. Впровадження управлінського обліку у таких випадках дозволяє позбавитись цього мінусу завдяки аналізу доходів і витрат, формуванню ключових фінансових звітів CashFlow, PNL, Balance.

Управлінський облік, його цілі та методи

Управлінський облік – це система збору, аналізу, інтерпретації та передачі фінансової та нефінансової інформації, яка допомагає керівництву організації приймати обґрунтовані управлінські рішення, сприяючи досягненню її стратегічних і оперативних цілей.

Головни цілі впровадження и ведення управлінського обліку на пидприємстві:

1. Підтримка управлінських рішень через забезпечення інформацією, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Це включає аналіз фінансових показників, планування та прогнозування результатів діяльності підприємства.
2. Оптимізація витрат шляхом аналізу та контролю, що дозволяє оптимізувати використання ресурсів підприємства.
3. Моніторинг результативності діяльності підприємства, виявлення сильних і слабких сторін, а також ідентифікація можливостей для покращення.
4. Планування і контроль шляхом встановлення цілей і моніторингу їх досягнення.
5. Підтримка стратегічних цілей через забезпечення інформації для їх виконання та адаптації в умовах змін на ринку.
6. Підвищення ефективності виробничих процесів завдяки зменшенню витрат і підвищення продуктивності.
7. Підвищення прозорості і довіри через забезпечення високої якості фінансової звітності і дотримання відповідних стандартів, що сприяє підвищенню довіри інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених сторін до компанії.

Методи управлінського обліку охоплюють різноманітні техніки та інструменти, які допомагають керівництву приймати обґрунтовані рішення. До основних методів можна віднести:

1. Бюджетування:

• Розробка бюджетів для планування доходів і витрат на певний період.
• Порівняння фактичних результатів з бюджетними показниками для контролю та оцінки ефективності.

2. Аналіз витрат і доходів:

• Розподіл витрат на постійні та змінні для розуміння структури витрат.
• Використання методів калькулювання собівартості продукції

3. Аналіз беззбитковості (CVP-аналіз):

• Визначення точки беззбитковості, при якій доходи дорівнюють витратам.
• Аналіз взаємозв'язку між витратами, обсягом продажу та прибутком.

4. Аналіз відхилень:

• Виявлення відхилень фактичних показників від планових або нормативних.
• Аналіз причин відхилень та розробка коригувальних заходів.

5. Калькулювання за видами діяльності (ABC-аналіз):

• Визначення витрат на окремі види діяльності та продуктів.
• Розподіл непрямих витрат на основі конкретних видів діяльності.

6. Прийняття рішень щодо капітальних інвестицій:

• Оцінка економічної доцільності інвестиційних проектів.
• Використання методів оцінки, таких як чиста приведена вартість (NPV), внутрішня норма доходності (IRR), період окупності (Payback Period).

7. Прогнозування та планування:

• Розробка фінансових прогнозів на основі історичних даних і поточних тенденцій.
• Використання сценарного аналізу для моделювання різних варіантів розвитку подій.

8. Стратегічне управління витратами:

• Використання методів контролю витрат, таких як таргет-костинг і кайзен-костинг.
• Постійне вдосконалення процесів для зниження витрат і підвищення ефективності.

9. Внутрішній аудит і контроль:

• Проведення внутрішніх аудитів для оцінки відповідності діяльності встановленим стандартам і процедурам.
• Використання систем внутрішнього контролю для мінімізації ризиків.

10. Бенчмаркінг:

• Порівняння показників діяльності організації з кращими практиками в галузі.
• Аналіз відмінностей та впровадження вдосконалень на основі результатів порівняння.

11. Фінансовий аналіз:

• Використання фінансових коефіцієнтів для оцінки фінансового стану та результативності організації.
• Аналіз балансу, звіту про прибутки та збитки, звіту про рух грошових коштів.

Ці методи допомагають менеджерам ефективно керувати ресурсами, контролювати витрати, оцінювати продуктивність та приймати обґрунтовані рішення для досягнення стратегічних цілей організації.

Відмінності бухгалтерського та управлінського обліків

Як було з’ясовано, бухгалтерський облік чітко регламентований затвердженими стандартами та нормативними актами. При впровадженні бухгалтерського обліку фахівець не має права відходити від регламентованих правил. Правила управлінського обліку фірма впроваджує самостійно для внутрішніх потреб бізнесу. Це одна із вагоміших різниць між бухгалтерським і управлінським обліками. Окрім цього різниця між бухгалтерським і управлінським обліками полягає в їхній спрямованості, цілях, аудиторії і методах використання фінансової інформації.

Проаналізувавши цілі і методи обох обліків, давайте сформуємо порівняльну таблицю для кращої наглядовості:

Бухгалтерський облік Управлінський облік Цілі забезпечення вірогідної інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства для зовнішніх користувачів, таких як інвестори, кредитори, державні органи і громадські організації. Основний акцент робиться на дотриманні бухгалтерських стандартів і законодавства. забезпечення фінансовою інформацією внутрішніх користувачів, таких як керівництво підприємства, менеджери та інші внутрішні стейкхолдери. Головна увага при цьому приділяється прийняттю управлінських рішень, плануванню, контролю та аналізу діяльності підприємства. Аудиторія зовнішні зацікавлені сторони, такі як інвестори, кредитори, регулюючі органи, податкові служби тощо. внутрішні стейкхолдери, такі як керівництво підприємства, менеджери різних рівнів, які відповідають за планування, прийняття рішень та управління ресурсами підприємства. Часовий і географічний аспект бухгалтерський облік має відносно стандартні процедури та обов'язки, включаючи підготовку фінансових звітів у відповідності до національних і міжнародних стандартів може варіюватися залежно від потреб і конкретних умов підприємства, часто орієнтований на більш гнучке і індивідуалізоване використання фінансової інформації для внутрішніх цілей. Фокус і методи Основні методи бухгалтерського обліку, як правило, включають подвійний облік, касовий метод, акруальний метод та інші стандартні підходи для забезпечення точності і дотримання вимог законодавства Основні методи управлінського обліку можуть включати бюджетування, внутрішній контроль, аналіз витрат, аналіз прибутків і витрат, планування діяльності і т.д. Методи можуть бути адаптовані відповідно до специфічних потреб управління та стратегічних цілей підприємства.

Отже, хоча бухгалтерський і управлінський облік обидва використовуються для обробки фінансової інформації, вони мають різну спрямованість і використання, що визначає їхні відмінності.